Герої не вмираюсть

 

Відкрита виховна година присвячена вшануванню пам’яті, яку підготували студенти ІІ ф Б (9) під керівництвом куратора – Кожевнікової О.С.  

 Ми згадуємо цю дату з болем і жалем. Цей день називають  кровавою водохрещею та днем коли українці збудилися з літаргічного сну . Усі віддано вірили в те, що можуть на краще змінити долю країни. І віддали заради цієї мети найдорожче - життя. 

                               

«Небесна сотня»…Юнаки, батьки

Їх імена мені ніколи не забути.

Вони ж за мене полягли,

Так як і ті, що захищали Крути.

Щемить у грудях, і душа болить

За долю мого рідного народу.

Але у серці іскра ще горить,

І не втрачаю віру у свободу. 

Ми низько схиляємо голови в скорботі перед людьми різного віку героями Небесної сотні, яких було вбито у мирний цивілізований час ХХІ століття. 

Сторіччями здригався мій народ

Від ярма, від зрад й кривавих заворушень,

І мову , як духовний ополот,

Втирали в бруд прямісінько у душах.

Шевченко вмер. І Лесі вже нема.

Є незалежність. Є уже свобода.

І все одно ще темно від примар.

І все одно щось гірко труїть воду.

 

Ми повинні пам’ятати і про родини вбитих. Чиї долі зламано.

 

 Не чекай мене, мамо. Додому

Бо додому я вже не прийду.

Не чинив, мамо, зла я нікоми,

Захищав лиш країну свою.

Не стріляв у людину я, мамо,

Бо любити ти вчила мене.

Ну, тих, хто у мене поцілив,

Людський осуд уже не мине.

Ти пробач. Що тебе я покинув,

Що поїхав в далекую путь

Знаю снайпер цілився в мене,

А попав в твоє серце і грудь.

А хотілося, мамо, так жити,

Я ще зовсім не думав про смерть,

Та я мусив так, рідна, вчинити,

Щоби банді сказати цій – геть! 

Справжні герої так називаємо їх  нині і так запам’ятаються  вони в історії.

Слава Україні!

Героям Слава!

Слава Небесній Сотні! 

На кінець виступу студенти заспівали Гімн України.