До річниці від Дня народження Т. Г. Шевченка

До річниці від  Дня народження Т. Г. Шевченка

 

У віторок,13 березня, у Вашковецькому медичному коледжі БДМУ  проходив  конкурс читців-декламаторів «Хвилююче слово Пророка», присвячений 204-річниці від Дня народження Т. Г. Шевченка  - Мислителя, Пророка, Поета.

«Шевченко як явище велике й вічно живе – невичерпний, нескінченний і незупинний. Волею історії його ототожнено з Україною, і разом з її буттям триває Шевченкове, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, озиваючись до нових болів і дум, стаючи до нових скрижалей долі. Шевченка розуміємо настільки, наскільки розуміємо себе, свій час і Україну в нім. І наша доба, як і кожна попередня, прагне наблизитись до розуміння Шевченка. Та, щоб краще збагнути його як нашого сучасника, треба повніше збагнути його як сучасника людей, проблем, суспільства ХІХ ст. Шевченко сам приходить у наш час. Проте й ми повинні йти в його час. Тільки так між нами і ним глибшатиме взаєморозуміння».

Піднесено і врочисто звучали твори Тараса Шевченка у виконанні  студентів: Маковій Ірини ( «Русалка»), Гуцул Марії  (уривок поеми «Княжна»), Плитчук Христини ( «Розрита могила»), Шепетьєвої Наталії («Думка), Сушкової Вікторії («Лілея»), Коротчук Тетяни («Думка»), Платко Діани (Ну що б, здавалося, слова…), Лакусти Кароліни («Зацвіла в долині червона калина»), Томюк Катерини («І золотої, й дорогої…), Орчик Марії («Утоплена»), Гостюк Світлани («Тополя»), Олійник Яни («Три літа»), Юрбаш Людмили («Русалка»), Киселиці Наталії («Лічу в неволі дні і ночі»), Гокери Марії («Наймичка»).

 

Золотими літерами в історію України увійшло ім’я Великого Кобзаря – Тараса Шевченка. Тож усі присутні в цей день мали можливість ще глибше пізнати шевченкову літературну спадщину, філософські думки, осягнути значимість Великого Кобзаря для сьогодення:

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля,

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля.

У росяні вінки заплетені суцвіття

До ніг тобі, титане, кладемо.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

Тебе своїм сучасником звемо.

(В.Симоненко)